це комплекс медичних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення здоров'я та працездатності людини
Реабілітація
Спецпроєкт
українська нація та її мова, культура, історія, державність; причетність до України, її культури
Під час повномасштабної війни СЛОВА набули нових сенсів, перетворилися на своєрідні коди, що знаходять відгук у серцях. А кожен українець мріє почути слово, на яке ми вже чекаємо довгий час, – ПЕРЕМОГА.
До другої річниці повномасштабного вторгнення Gazeta.ua хоче вкотре нагадати, що кожен на своєму рівні має щодня робити внесок у наближення перемоги. А шлях до неї лише один – через ДОБРО.
У спецпроєкті “Словник добра” ми розказуємо, як українці почали масово робити добро й перетворили це на правило свого життя. Кожен за останні два роки став амбасадором добра: громадяни зі свого боку роблять усе можливе, український бізнес започатковує амбітні проєкти, щоб наблизити перемогу.
Про Музей Василя Стуса фонд “МХП-Громаді” готує великий медійний проєкт, щоб кожен українець дізнався про поета-пророка.
Про Музей Василя Стуса фонд “МХП-Громаді” готує великий медійний проєкт, щоб кожен українець дізнався про поета-пророка.
Про Музей Василя Стуса фонд “МХП-Громаді” готує великий медійний проєкт, щоб кожен українець дізнався про поета-пророка.
Словник .Добра
спецпроєкт до другої річниці
повномасштабного вторгнення
Повномасштабна війна до звичного лексикону українців додала безліч військових і медичних термінів. Слово “Реабілітація” – одне з ключових, коли йдеться про відновлення військовослужбовців та цивільних після поранень, травм, протезування.
Уже третій рік ми доводимо свою спроможність боротися з ворогом. Тож реабілітація, яка з латинської буквально означає “відновлення спроможності”, потребує постійного нарощення потенціалу.
“Важливо, щоб наші воїни відчували, що вдома на них чекають”:
РеабіЦентр – ініціатива про надію, відновлення і життя

Медична реабілітація – допомога пацієнтам у відновленні самодостатності, фізичних та когнітивних функцій, адаптація до змін. Це справа лікарів, які спільно розробляють унікальний план реабілітації для кожного пацієнта. Всесвітня організація охорони здоров’я пояснює, що метою реабілітації є запобігання інвалідності.
Реабілітація: індивідуальний план відновлення та сучасні технології
У спільному спецпроєкті Gazeta.ua та благодійного фонду родини Довгих “Можемо разом” ми розкажемо, як важливо створити комфортні умови для реабілітації наших захисників у спеціальних медичних закладах за допомогою ініціативи РеабіЦентр.
Р
Р – регенеративні технології
Сучасний напрям медицини, що передбачає використання стовбурових клітин. Після введення в організм вони мігрують до пошкодженої тканини чи органа. Допомагають частково або повністю їх відновити
е
Е – ерготерапія
З грецької перекладається як працетерапія. Цей напрям допомагає пацієнтові заново навчитися працювати, доглядати за собою та спілкуватися
А
А – амбулаторне лікування
Допомога, яку отримує пацієнт без госпіталізації. Наприклад, консультації фахівця з реабілітації, хірурга, травматолога, офтальмолога. Також лікувальні процедури й малі хірургічні операції
Б
Б – бойова травма
Виникає внаслідок участі у військових діях. Загалом бойова хірургічна травма – ураження зброєю. Виокремлюють бойову психічну травму, що призводить до розладів психіки різного ступеня тяжкості. Це може бути як надмірна напруженість, викликана зміною обставин у зв'язку з поверненням військовослужбовця додому, так і складні стани, як-от гострий стресовий розлад (ГСР) і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

і
І – індивідуально розроблені пристрої (ортезування)
Ортези використовують для підтримування та захисту частин тіла, вирівнювання суглобів, зменшення болю. Ортез можна встановити на будь-яку частину тіла
Л
Л – лікування кінезіотерапією

Виконання терапевтичних вправ та робота на тренажерах

і
І – індивідуальний реабілітаційний план
Це документ про організацію надання реабілітаційної допомоги. Узгоджується мультидисциплінарною командою, після того як кожен спеціаліст обстежив пацієнта, оцінив життєві цілі, потреби та можливості людини
Т
Т – травма високоенергетична
Високоенергетична травма (high energy trauma) відрізняється від звичайної більш тяжкими пошкодженнями, як-от: багатофрагментарні внутрішньосуглобові переломи, пошкодження судинно-нервових пучків, значні ураження масиву м’яких тканин та порушення реґіонарного кровообігу
А
А – ампутація
Хірургічна операція, що полягає у відтинанні периферичної частини будь-якого органа
Ц
Ц – цілодобовий догляд мультидисциплінарної команди
Передбачає постійне перебування пораненого у стаціонарі медичного закладу
і
І – інклюзивний простір
Середовище, в якому кожен має рівні можливості незалежно від фізичних, фізіологічних або інших особливостей
Я
Я – якість життя
Сукупність факторів, що впливають на задоволення та благополуччя людини. Включає такі аспекти, як фізичне здоров'я, емоційний стан, соціальні взаємини, особистість, духовність, здатність до самореалізації
Реабілітація
Більшість медичних закладів України збудовано за радянських часів. Мають незручне планування, не завжди інклюзивні та безбар'єрні. Тому є нагальною потреба в оновленні центрів реабілітації, де поранені захисники почувалися б комфортно. Якісна реабілітація потребує сучасного обладнання та постійного навчання фахівців з реабілітації. Тож державі не впоратися без допомоги благодійників.
РеабіЦентр облаштують за європейськими стандартами
2024 року в Інституті травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України запрацює оновлене відділення реабілітації – РеабіЦентр. Цей проєкт – ініціатива Олеся Довгого з розбудови платформи консолідованих технологічних і доступних можливостей для реабілітації військових у Києві.

“Важливо, щоб наші воїни відчували, що вдома на них чекають і створюють усі умови, аби вони після повернення могли відновити звичне життя. Навіть якщо отримали важкі травми, захищаючи країну. Після Другої світової війни американське суспільство повністю оновило підхід до організації загальних просторів, зробивши інклюзивність обов’язковою умовою для буквально всього. Це було вдячністю військовим, які ризикували своїм життям і віддали здоров’я задля безпеки інших.

У РеабіЦентрі ми керувалися розумінням важливості повернення людей із травмами в суспільство та їхнім бажанням повноцінно жити, попри отримані травми. Нині активно працюємо над залученням партнерів, щоб допомагати різним медичним установам в оновленні просторів для реабілітації”, – розповів автор ініціативи РеабіЦентр Олесь Довгий.
Оновлений центр реабілітації в Інституті травматології та ортопедії НАМН України стане першим у межах ініціативи РеабіЦентр. Офіційно проєкт стартував 4 серпня 2023 року з підписання тристороннього меморандуму між Міністерством охорони здоров’я України, Інститутом травматології та ортопедії НАМНУ та благодійним фондом родини Довгих “Можемо разом”. Ініціатива дасть змогу збільшити пропускну спроможність наявних медичних просторів, де відновлюються захисники та захисниці України.
Оновленням центру реабілітації в Інституті травматології та ортопедії займається незалежна українська інжинірингова компанія – експерт на ринку будівництва медичних установ CBM Forum.
Олесь Довгий
автор ініціативи РеабіЦентр
РеабіЦентр стане одним із найсучасніших проєктів, площею 500 кв. м із дотриманням вимог інклюзії, адаптивним зонуванням, новим сучасним обладнанням.
Микола Бондаренко
Медична інфраструктура України потребує повного оновлення. Близько 80 відсотків усіх медичних закладів має вік понад 50 років. Ідеться не лише про якість будівель та інженерії, а й про невідповідність старих медичних закладів сучасним стандартам – від логістики та доступності і до обладнання, що використовується. Ми всі знаємо, що наші медичні установи – абсолютно неінклюзивні. Таке враження, що будували так, щоб найбільше було сходинок, найвужчі двері, найменші вбиральні. І на жаль, маємо приклади нових будівель – з радянським плануванням, де норм інклюзивності абсолютно не дотримано”, – констатує партнерка CBM Forum Юлія Двораковська.
Реабілітаційний простір матиме: зал механотерапії, лікувальний та масажний зали, кабінет фізіотерапії, лікаря ФРМ (який займається лікуванням захворювань опорно-рухового апарату за допомогою комбінації різних методик фізичних вправ, фізіопроцедур та мануальних технік), два кабінети психолога. Приміщення будуть оснащені інклюзивними вбиральнями.
“У нашому відділенні відновлюють поранених з тяжкими поліструктурними травмами кінцівок із 2014 року. З 22 травня 2022 року у стаціонарі пройшли реабілітацію 792 бійців із захворюваннями опорно-рухової системи, після складних реконструктивно-відновних оперативних втручань із великими дефектами кісток, м’яких тканин кінцівок, відновлення периферичних нервів, ампутацій, ендопротезування та артроскопічних втручань на суглобах, оперативного лікування патології хребта. Якщо рахувати з амбулаторними пацієнтами – всього за 2023-2024 роки отримали реабілітаційні послуги 5403 хворих”, – розповіла завідувачка відділу реабілітації Інституту травматології та ортопедії Наталія Борзих.
Процес лікування пацієнтів із вогнепальними травмами має низку обтяжувальних факторів.
Використання високоенергетичної зброї обумовлює наявність великих дефектів кісток, м’яких тканин кінцівок, периферичних нервів, компартмент-синдрому, інфекційних ускладнень у наших поранених, що погіршує реабілітаційний потенціал порівняно з побутовими травмами”, – зазначає Наталія Борзих.
Під час реабілітації поранених у медичному закладі застосовують комплексний підхід, а саме – заходи, що передбачають фізичну терапію, кінезіотерапію, ерготерапію, ортезування, психотерапію.
“Лікуємо поранених і в гострому періоді, тому не виключено медикаментозне лікування, повторні хірургічні обробки, перев’язки, застосування регенеративних технологій. Для пацієнтів з ампутаціями залучаємо фахівців із протезування. Нині ми співпрацюємо з Lucid Reality Labs із приводу розвитку VR-терапії (віртуальної реальності) для пацієнтів із втратою функції кінцівок, а також із метою зменшення фантомних болів. Обмінюємося досвідом із нашими колегами з провідних реабілітаційних центрів Латвії, Німеччини, США, беремо участь у конференціях, міжнародних конгресах”, – додала Наталія Борзих.
Олесь Довгий спілкується з пацієнтами, які проходять реабілітацію
Наталія Борзих,
завідувачка відділу реабілітації Інституту травматології та ортопедії
Над реабілітацією працює мультидисциплінарна команда, яка складається з лікарів ФРМ, ортопедів-травматологів, невролога, кардіолога, лікаря-психолога, фізичних терапевтів, ерготерапевтів і їхніх асистентів, медичних та молодших медичних сестер. За необхідності залучають інших фахівців. Тривалість реабілітації залежить від тяжкості поранення та кількості реконструктивно-відновних втручань, а також ускладнень. Тому поранені військові можуть відновлюватися від двох тижнів до декількох місяців.
“Якщо говорити про фізичний стан, найважчі пацієнти – після вибухових травм. А якщо психологічно, то це бійці, що зазнали тортур у полоні. Усі ці пацієнти потребують психологічної підтримки”, – зазначила завідувачка відділу реабілітації Інституту травматології та ортопедії.
Коли на базі відділення Інституту відкриють РеабіЦентр, лікарі отримають більш сучасні інструменти для допомоги пораненим.

“Завдяки збільшенню пропускної спроможності, модернізації реабілітаційного простору та концепції інклюзійності, реабілітація поранених у нашому закладі стане доступнішою, більш комфортною, як для пацієнтів, так і для фахівців відділення. Орієнтовно ми зможемо надавати допомогу тисячі ветеранів на рік. І я акцентую, що ми займаємося реабілітацією тяжких поранених із поліструктурними травмами кінцівок, що потребують багатоетапного лікування, повторних реконструктивно-пластичних втручань, ортопедичних корекцій втраченої функції кінцівок”, – підсумувала Наталія Борзих.

Благодійний фонд "Можемо разом" із партнерами допомагають пацієнтам Інституту травматології та ортопедії
Як потрапити на реабілітацію до РеабіЦентру
Усі військові можуть лікуватися в РеабіЦентрі безоплатно. Що треба знати, щоб потрапити до клініки реабілітації Інституту травматології та ортопедії НАМН України:
  • військовослужбовцям і ветеранам, які потребують реабілітації, потрібно мати відповідний документ – скерування на лікування
  • у разі потреби відновного лікування, пацієнти в медзаклад потрапляють за переведенням із будь-якої клініки, інституту після хірургічного втручання або з госпіталів
  • отримати лікування можна за направленням начальника частини з попередньою консультацією лікаря з Інституту травматології та ортопедії
  • ветеранам, які через травму не можуть більше проходити службу в ЗСУ, достатньо направлення сімейного лікаря після консультації спеціалістів Інституту
  • після огляду мультидисциплінарною командою для кожного пацієнта складають індивідуальний реабілітаційний план, за яким і відбуваються подальші дії фахівців.
Реабілітація
Матеріал підготовано за підтримки
Над спецпроєктом працювали:
Оксана МИШОПИТА Креативна продюсерка
Олена ПЕТІК Коректорка
Рада КІШКА Дизайн та верстка
Мирослава БОНДАРЕНКО Редакторка
Ірина ЛЕВИЦЬКА Авторка
Олексій СКОПНЕНКО Продакшн