У четвер Комітет з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав лауреатів 2008 року:

1. Віра Вовк (Селянська), Бразилія. Книги: "Поезії" (2000), "Проза" (2001), "Спогади" (2003), "Сьома печать" (2005), "Ромен-зілля" (2007), переклади творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стуса, Василя Симоненка, Івана Світличного, Ігоря Калинця, Василя Голобородька, Івана Драча, Миколи Воробйова португальською мовою.

Віра Вовк пише українською, німецькою і португальською мовою. Народилася 1926 року в Бориславі на Львівщині. Виростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі у Дрездені. 1949 року разом із матір"ю переїздить до Бразилії, де закінчує університет. Доктор філософії, є професором німецької літератури в Університеті Ріо-де-Жанейро. В останні роки не раз бувала в Україні, зокрема, на Львівському Форумі видавців.

2. Вокальна формація "Піккардійська терція". Концертні програми "Антологія. Том І", "Антологія. Том ІІ. Фольк", "З Неба до Землі" (2003-2006).

— Шевченківська премія поки що себе ніяк не скомпрометувала, — сказав "ГПУ" минулого місяця художній керівник "піккардійців" 33-річний Володимир Якимець. — Її отримували завжди достойні люди, які щось для України зробили. Вдячний усім, хто насмілився нас на цю премію висунути. Бо ж самі розумієте, шансів отримати її в такого неформатного гурту, як ми, небагато. Але приємно.

Секстет "Піккардійська терція" акапельно виконує народні й авторські пісні. 1992-го його створили тенори Андрій Капраль, Володимир Якимець, Славко Нудик і баритон Богдан Богач, невдовзі до них приєдналися Роман Турянин та Андрій Шавала. Відтоді склад групи не змінювався. За 15 років записали майже 300 пісень, видали шість альбомів. Гастролювали в Польщі, Канаді, Іспанії, Німеччині, США, Італії, Франції.

3. Любов Голота. Роман "Епізодична пам"ять" (2007).

Народилася 1950 року на Дніпропетровщині. Більш відома як поетеса. Головний редактор газети "Слово просвіти", дружина поета і народного депутата-"бютівця" Павла Мовчана. У романі "Епізодична пам"ять" поєднано  "сільську прозу" з модерною стилістикою.

4. Олександр Дзекун (режисер-постановник), Володимир Петрів (виконавець ролі Богдана Хмельницького). Вистава "Берестечко" за романом Ліни Костенко "Берестечко" Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру.

Режисер довгий час працював у Росії. Останніми роками зробив кілька яскравих вистав у Києві, Черкасах, Рівному. Творчий, має круту вдачу та славу невизнаного генія.

5. Гліб Загорій (автор сценічної ідеї), Віталій Малахов (режисер-постановник), Богдан Бенюк, Наталія Сумська (виконавці головних ролей). Вистава "Про мишей та людей" театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв".

Уперше в історії Шевченківської премії її присуджено меценатові (при тому, що саме про це не згадано — Загорія названо лише автором ідеї). Гліб Загорій представляє фармацевтичніу фірму "Дарниця". Окрім театру, захоплюється гоночним автоспортом.

Наталя Сумська — дружина Хостікоєва, а Богдан Бенюк — кум

Актор Богдан Бенюк на Шевченківську премію висувався у восьмий раз, одержить її вперше.

Його партнер Анатолій Хостікоєв отримав Шевченківську премію 12 років тому — за кінороботи. А її лауреатом можна стати лише раз.

Наталя Сумська — дружина Хостікоєва, а Богдан Бенюк — кум.

6. Геннадій Ляшенко. Концерт N 2 для віолончелі та симфонічного оркестру, "Музика" для фортепіано та симфонічного оркестру, "Містерія тиші" для хору a капелла на вірші Тараса Шевченка, кантата "Вітражі і пейзажі" для хору a капелла на вірші Богдана-Ігоря Антонича (2004-2005).

70-річний Геннадій Ляшенко — музичний теоретик та композитор. Навіть у ревнивому музичному середовищі його кандидатура вважається бездоганною.

7. Петро Перебийніс. Збірка поезій "Пшеничний годинник" (2005).

Народився 6 червня 1937 року в Слободі-Шаргородській на Вінниччині. Працював у районних і обласних газетах Вінниччини та Тернопільщини. Із 1973-го живе в Києві. Був інструктором відділу культури ЦК КПУ, заступником головного редактора журналу "Дніпро", керівником однойменного видавництва, згодом очолив редакцію "Літературної України". Видав понад 20 поетичних збірок.

8. Василь Сідак. Мистецький цикл "Дерев"яна скульптура" (2003-2007).

Майстер мешкає в селі Середнє Ужгородського району. Свої твори вирізьблює переважно з липи, каштана, горіха й дуба. Зображує в них сцени із сільського життя, релігійну тематику. На виготовлення скульптури витрачає приблизно місяць. Твори Василя Сідака є в музеях Києва, Ужгорода, Москви, а також у приватних колекціях.

— Я знаю, що не отримаю цю премію, — заявляв він сайту "Телекритика" у січні.

9. Михайло Ткачук. Документальний серіал "Загадка Норильського повстання" (фільми "За ґратами Півночі", "Вірус непокори", "Повстання духу") (2006).

Режисер-документаліст Михайло Ткачук народився 1941-го в російському місті Томську. Створив понад 50 науково-популярних і документальних стрічок. Цикл "Загадка Норильського повстання" — про повстання в"язнів сталінських таборів у Норильську на Півночі Росії влітку 1953-го. Акція непокори тривала кілька місяців. У табірних пунктах Норлаґу повсталі створили територію свободи із власним самоврядуванням і висунули радянському керівництву низку політичних вимог. Повстання було придушене спецвійськами НКВД, а його ініціатори розстріляні.

10. Валерій Франчук. Цикл живописних творів "Розгойдані дзвони пам"яті" (2004–2007), присвячених Голодомору.

Валерій Франчук народився 10 вересня 1950 року на Хмельниччині. Нині живе у Києві. Картини пише будівельним шпателем.

— Якось я штукатурив хату, — розповідав він "ГПУ" позаторік. — Коли затирав на стіні дірки, подумав: алебастр такий же м"який, як і фарба. На другий день ремонт мене вже не цікавив. Я купив фарби й полотно, і в напіврозваленій кімнаті малював картину.

За 20 років провів понад 80 персональних виставок.

Учора ми зателефонували до Шевченківського комітету, щоб отримати коментар. Але голова комітету Роман Лубківський і секретар Марія Матіос відмовилися говорити на цю тему, оскільки рішення Комітету ще не затверджене президентським указом. Указ з"явиться в перших числах березня.

Премію імені Тараса Шевченка заснувала 20 травня 1961 року Рада Міністрів УРСР. Уперше її вручали 9 березня 1962-го. Лауреатами були Павло Тичина, Олесь Гончар у галузі літератури i Платон Майборода — музики. Грошова винагорода на той час становила 2,5 тис. карбованців. За незалежності розмір премії визначає президент України. 1995-го це було — 100 млн купоно-карбованців, 2001 року — 15 тис. грн, 2003-го — вже 75 тис. грн. 2005-го — лауреатам вручали по 100 тис. грн, а торік — по 130 тис. ($26 тис.). Скільки буде цього року, ще достеменно не відомо.

×