Графік міських гусарів розписаний до 8 березня

 

МОЛОДІ й симпатичні чоловіки з культурно-розважального центру "Вітаю" сьогодні допізна ставатимуть на коліна й співатимуть романси.

— На свята в нас робочі дні найдовші. Від свята Валентина і аж до 7 березня все наперед розписане, — показує "ГПУ" замовлення директор центру Віталій Шаповалов, 35 років.

У центрі працюють виключно молоді чоловіки. Дехто має освіту психолога, педагога. У штаті четверо гусарів. П"ять хвилин — саме стільки часу треба кожному, аби швидко перевдягнутися в гусарську уніформу й наклеїти закручені вуса. Найбільше часу займає застібання ґудзиків на кителі-доломані (їх там більше двадцяти). Віталій Шаповалов теж їздить на виклики. Каже, що йому це подобається.

Чоловіки ставляться до своєї роботи серйозно. Проводять тренінги, на яких вивчають етикет, історію гусарів, їхні костюми. Клієнти часто просять поміряти ківер, розпитують, як називаються інші деталі гардероба. Іноді клієнти сперечаються — вважають, що колір відтворений неточно.

Колектив часто переглядає в своєму офісі на Артема, 1/5 фільми про гусарів, розучує романси й вірші. Гітари — вічного гусарського атрибута — поки що немає. Але скоро на роботу візьмуть флейтиста.

Привітання коханій від одного гусара коштує 150 грн. Особливий шик — вітання одразу чотирьох гусарів (500 грн). А замовити султана у розшитих золотом халаті й чалмі та красуню-танцівницю — 500 грн. Місяць тому в прейскуранті послуг з"явилася новинка — привітання мушкетера Д"Артаньяна.

Гусар Сергій Аліферов, 28 років, каже "ГПУ", що їх більше замовляють заможні закохані. Багато з них мешкають у приватних особняках під Києвом. Але гусари працюють і в звичайних "панельках".

Одного разу, пригадує директор, довелося підніматись до вікна киянки по драбині пожежної машини. У руках гусар тримав великий букет, складений зі 101 троянди.

— Найчастіше клієнти просять, аби гусари заспівали їхнім коханим романс "про шмеля" з фільму "Жорстокий романс", — розповідає Віталій Шаповалов.

Гусари повинні приїхати точно на місце виклику і без запізнень. Ретельно розраховують час на дорогу.

Півтора року тому, в 2005-му, в них була можливість поздоровити нардепа Леоніда Черновецького. Хтось із колег замовив для нього вітання. Поїхали до "Правекс-Банку", але не склалося.

— Черновецький тоді ще не був мером. Мав у банку важливу нараду, тому довелося співати й дарувати квіти його секретарці, — пригадує директор.

×