Ми заходимо у непростий час. Росія хоче змінити хід війни. Але вірте у ЗСУ

Наша війна - це не коротка історія. Найближчим часом будуть різні новини. Але ми вистоїмо, зупинимо ворога

Ми заходимо у непростий час. І я хочу, щоб ви зрозуміли, що нас чекає в найближчі два тижні. На нас чекають бої, важкі новини та втрати серед друзів та знайомих. Ворог також втрачатиме своїх солдатів, але кого з нас турбують його втрати? Я можу помилятися, але через ту інтенсивність, як нас почали обстрілювати і який натовп з техніки та людей вони сюди нагнали, то схоже, що рашисти хочуть знову атакувати. Вони хочуть змінити хід війни, у якій програють. Тому зберіться та зрозумійте, що наша війна це не коротка історія і найближчим часом будуть різні новини. Але ми вистоїмо, зупинимо ворога та переможемо його. Так було вже неодноразово. У нас є ким та чим. Вірте у нас.

Мій побратим помітив, що у нас зараз є вся та оборонна зброя, про яку говорять по телебаченню. Усе. Без винятку. Нам потрібне важке. Багато важкої та потужної зброї. І воно до нас їде. Потім потрібні ще приблизно тижнів зо два, щоб ця зброя потрапила до нас на передову. І це будуть тяжкі два тижні. Але ви вірте у ЗСУ. А ми впораємося. І зупинимо окупанта. Не вперше. Але для того, щоб розбити ворога, нам знадобиться багато важкої зброї. Це війна артилерії. І я вже бачив, як М777 відпрацювали по окупантах. Це було прекрасно. Але нам потрібно ще більше такої зброї. Так що вірте в ЗСУ, наших командирів, Залужного і в нашу можливість перемогти і ми точно виправдаємо вашу довіру. А ще нам потрібна ваша підтримка. Вона реально мотивує як ні що інше. Вона потрібна завжди, а не тільки коли все добре, або коли перемога над ворогом йде за перемогою.

І ще одне. Зрозумійте, що ми всі бачимо та розуміємо. Не треба від нас вимагати зробити те чи інше. Якщо ми можемо, то робимо самі. Без чиїхось нагадувань. Та й бажання вибити рашистів із нашої землі у нас надзвичайне. Генштаб бачить ситуацію, а наші командири готові виконати наказ. Але ніхто не кидатиме бійців на забій, як це робить наш ворог. Не наш метод. Так само не треба запитувати, коли нарешті звільнять те чи інше місце. Якби була можливість, це було б зроблено вже вчора. Не нагнітайте і не панікуйте. Це як у боксі. Для сильної атаки іноді потрібно видихнути, зробити пару кроків назад і, відновившись, розпочати атаку, методично завдаючи ворогові удару за ударом, поки він не буде відправлений в нокаут. Ми можемо це зробити. І ми переможемо. Це буде непросто. Але й ворог у нас не простий. Але я вам скажу головне - ми боремося не віч-на-віч. З нами сьогодні весь цивілізований світ. І потенціал, як фінансовий, так і військовий наших союзників у багато разів більший, ніж у Кремля. Так що результат цієї війни вирішено наперед. Ми переможемо, а російські окупанти будуть розгромлені. Але для цього треба ще пройти довгий шлях зітканий із втрат та звершень. Ми його пройдемо і Україна переможе. Все буде саме так. Вірте у нас. Підтримуйте нас. Слава Україні!

Оригінал