Сюрприз, мразото! В Кремлі не очікували такого
Коли Путін фігачить по нам ракетами – він щиро сподівається, що ми будемо просити помилувати
Психологи виділяють чотири типи реакції на гострий стрес. Себто чотири способи, якими ми діємо, коли нас щось дуже шокувало чи вкурвило. І не тільки ми, а й усі тваринки.
Спочатку виділили бійку та втечу. Потім здогадалися, що є ще завмирання. Потім додали останній варіант, але лише для високосоціальних істот – підлабузництво. Англійською це все на F – fight, flight, freeze, fawn.
Уявімо, що хтось пнув собаку. Собака, в залежності від того, що за собака, може відгризти йому лице (бійка), втікти (втеча), тупо забитись в угол (завмирання) чи вирішити, що то великий вожак, він так домінує, і піджати хвіст.
Уявімо, що хтось дав вам по морді. Ви теж можете дати йому по морді, втекти, зависнути в спробі зрозуміти, що то було, чи почати говорити "не бийте, дяденька, я вам приємне зроблю!"
У кожній організованій масі людей є своя основна стратегія виживання
Так ось, такі реакції, на моє переконання, можуть бути не лише в істот, але й у спільнот та колективів. У кожній організованій масі людей є своя основна стратегія виживання. Звісно, хтось окремо може діяти відповідно до особистих реакцій, але є таке слово – "прийнято".
Тут ми підходимо до того, в чому джерело постійних непорозумінь (саме так) між українцями та росіянами.
Справа в тому, що у росіян роки історичного досвіду виковали перевагу реакції підлабузництва та в меншій мірі завмирання. Просто тих, хто мав "бійку", вбивали, а тіх, хто "втечу" – викидали з країни. Тому реакція ватніка (основна) – підлабузництво, а реакція російського ліберала – завмирання, внутрішня еміграція, "главное самому остаться человеком".
У білорусів, наприклад, основна реакція – "завмирання". Підлабузництво та втеча вторинні, а от бійка мозком взагалі не сприймається.
В українців в пріоритеті бійка. Ті, хто обирав інші варіанти – або гинули, або випадали з української самоідентифікації
В українців – і це теж так історично склалося – в пріоритеті бійка. Ті, хто обирав інші варіанти – або гинули, або випадали з української самоідентифікації.
Тому коли Кремль по нам фігачить ракетами – там щиро сподіваються, що ми оберемо підлабузництво. Приповземо і будемо просити помилувати. Бо в них саме так і прийнято. Але в нас – навпаки. Це не означає, що ми безстрашні, це означає, що якщо нас налякати, ми переходимо до більш агресивної поведінки.
Тому українці волали білорусам "протестуйте жорсткіше", а вони не чули. Бо в них прийнято інакше.
Тому російські ліберали щиро вірять, що втягнути голову в плечі або інше місце – це правильна стратегія, а до наших зауважень ставляться як до маячні.
Просто різні типи реакції на стрес. А згори вже обгортка з багатослівних осмислень.
