Чогось завжди не вистачатиме. І в цього є конкретні винуватці

Відповісти за все мають саме вони

Війна завжди йде в умовах обмежених ресурсів. І чим потужніший супротивник відносно тебе, тим більше цих обмежень.

На практиці це означає, що сил та засобів на війні вистачить хіба що якщо ви – Шостий флот США, а ваш супротивник – неконтактні племена Сентинельських островів з трьома туземцями на один лук.

Якщо ж ні, завжди чогось не вистачатиме. Зброї. Набоїв. Підкріплення. Дизелю. Кави. Столярних скоб. Грошей. Світла. Внутрішніх сил.

Ми воюємо з дуже потужним противником. Це не ми вирішили, він сам

Так вийшло, що ми воюємо з дуже потужним противником. Це не ми вирішили, він сам.

Це означає, що завжди комусь чогось не вистачатиме. І комусь більше за інших.

У сусіда буде світло, а у вас не буде. А потім навпаки, але ви цього не помітите.

Ворог буде перти, а ротації не буде. І підкріплення не прийде. А може йтиме, але загине, а потім ті самі люди, що вимагали вам його дати, будуть вимагати посадити генерала, що його туди послав.

Тут важливо пам'ятати три речі.

Перша – всього потрібного немає не тому, що якийсь злий поц все загріб та сидить сракою, а тому, що справді нема. А як вважаєте інакше, повинні мати дуже вагомі свідчення, а не просто давати волю роздратуванню.

Якщо ви опустите руки чи запанікуєте, хтось інший може постраждати чи загинути. Можливо, хтось близький

Друге – якщо ви опустите руки, запанікуєте чи все кинете, хтось інший може постраждати чи загинути. Можливо, хтось близький.

Третє – в усього цього є конкретні винуватці. Вони називаються Росією. І відповісти за все мають саме вони.

Ми працюємо над цим.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі