Киянин Андрій Зозуля, 29 років, працює модератором сайту. Раніше за комп"ютером хлопець просиджував по 16 годин, з них десять — на роботі. Змінив режим дня, коли почав зовсім кепсько почуватися.
— За дев"ять місяців я тричі непритомнів. Одного разу сильно розбив голову, — розповідає Андрій. — І весь час відчував себе якимось кволим і перевтомленим. Пішов у поліклініку, зробив електроенцефалограму — знімок головного мозку. Лікар подивився і сказав: "У вас моніторна хвороба. Візьміть на тиждень лікарняний і відпочиньте".
Хлопець знайшов у Інтернеті опис цієї недуги. Усі симптоми — хронічна втома, кволість, безсоння, біль у очах та спині — були в нього.
— Сестра дивилася якусь програму по телевізору. Там лікарі розповідали, що від моніторної хвороби можна померти. Та відпустку я поки що не брав, — каже Андрій. — Але розпланував час роботи так, щоб раз на годину виходити на вулицю та робити гімнастику. У колег, виявилося, ті самі проблеми. Ми вирішили поставити на вулиці турнік. І вдома за компом я вже не сиджу, вистачає роботи.
Невропатологи кажуть, що моніторна хвороба — це комплекс емоційних, психічних, ортопедичних та офтальмологічних захворювань. Таких випадків побільшало, коли підприємства й організації масово перейшли на офісний стиль роботи і комп"ютеризувалися.
Це ніби прочитати "Війну і мир" за два дні
Хворобу викликає надлишок інформації. Людина проживає кожну новину чи подію з Інтернету, як реальний факт. І що їх більше, то більше часу потрібно мозкові на обробку даних.
— Це ніби прочитати "Війну і мир" за два дні. Складно? Насправді ж, коли порпаєтесь у мережі, отримуєте багато інформації. Людина вже не дивиться на екран, а мозок продовжує аналізувати отримані дані. Він не відпочиває. Крім інформації, в людини накопичується надлишок емоцій, — пояснює Віталій Осташко, 40 років, лікар-невропатолог Київської міської клінічної лікарні N6. — Потім він переростає у психологічні проблеми, розлади, безсоння, агресію.
Фізіологічний бік недуги пов"язаний з умовами праці. Людині неприродно сидіти 6–8 годин в одному положенні. За кілька годин ми відчуваємо втому та головний біль. А через рік доводиться ходити на сеанси масажу та корекції хребта.
— Найгірша ситуація у тих пацієнтів, які змушені сидіти перед монітором, — зазначає Віталій Геннадійович. — Сам факт примусу сприймається негативно і втомлює ще більше.
Лікар каже, молодь, зокрема студенти, перенапруження переносять легше. Частково воно навіть стимулює життєдіяльність. А люди за 40 мають прислухатися до сигналів організму. І давати йому відпочинок.
— Норми користування ПК придумали якраз для того, щоб не було моніторної хвороби, — розповідає невропатолог. — Дозуючи роботу (перерва через кожні 45 хвилин), пацієнти уникнуть м"язового і мозкового перевантаження.
Якщо ж стрес уже звалив з ніг, лікар радить взяти відпустку, з"їздити в санаторій чи походити на лікувальний масаж. У крайньому разі — поміняти роботу.
Посилену підліткову агресивність та потяг до комп"ютерних ігор невропатологи пояснюють втратою реальності. Що довше дитина грається, то менше цікавиться життям.
— Коли школяр грається у "Контр-страйк", він живе в іншій реальності, — пояснює лікар-невропатолог Віталій Осташко, 40 років. — Там все незвичне і цікаве. З часом гра затягує все більше, і дитина забуває про уроки.
Лікар радить батькам обмежувати таке дозвілля годиною. Якщо ж гра триває 6–7 годин, витягнути дитя у реальний світ буде складно.
— У нього змістилися акценти. Вигаданий світ стає важливішим — там так класно! Звідси агресивна реакція: як це мити посуд чи вигулювати собаку? — триває вирішальний бій, гонки!
Гімнастика зміцнює очний м"яз
Тривала робота перед монітором втомлює очі — вони пересихають, погіршується зір. Особливо якщо людина вже має якісь проблеми.
— Недуги виникають через зависокі навантаження, — пояснює Оксана Солдатенко, 43 роки, приватний офтальмолог столичної фірми "Ліконтін". — Око годинами бігає за зображенням або завмирає на ньому. М"яз втрачає еластичність, і зір погіршується.
Каже, найпростіші ліки — дозування роботи: 45 хв. працюєш — 15 відпочиваєш. Під час перерви бажано робити гімнастику:
— колові рухи очима, з боку в бік, навскіс, головне — тримати голову в одному положенні, працюють тільки очі;
— вибрати точку на склі і дивитися то на неї, то крізь неї вдалину;
— легке масажування закритої верхньої повіки. На ній багато нервових закінчень, тому сильне натискання може призвести до запаморочення.
А для зняття синдрому сухого ока закапувати "штучну сльозу" чи робити трав"яні компреси.
Коментарі